Припинення нарахування процентів за кредитом

Знаковою для формування вітчизняної судової практики щодо вирішення спорів, які виникають із кредитних правовідносин, є Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12, в якій зроблено правовий висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється».
Судове рішення мотивоване тим, що за змістом статті 526, частини 1 статті 530, статті 610 та частини 1 статті 612 ЦК України для належного виконання зобов’язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов’язання є його порушенням. Зазначено, що кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором (частина 1 статті 1048 та частина 1 статті 1054 ЦК України). Одночасно Верховний Суд констатував, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Таким чином, зі спливом строку кредитування припиняється право кредитодавця нараховувати позичальникові проценти за кредитним договором. Інакше кажучи, кредитодавець не має право нараховувати позивальникові передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. Натомість права та інтереси кредитодавця в охоронних (кредитних) правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.